2018-11-21 12:35:59

ЩЕ ОДИН САНАТОРІЙ …ВТРАЧЕНО?

 

  • Своє керівництво санаторієм я починав з капітальних ремонтів  водо-грязелікувальниці, а далі – це й заміна вікон, дверей, нова котельня, - розповідає Михайло Романович. -  «Укроздоровниця» вкладала чималі кошти, щоб відновити і довести до сучасного рівня такий оригінальний за лікувальними характеристиками  курорт. Насправді, плани були досить амбітними, виділялися кошти і з часом були сподівання мати прекрасний сучасний оздоровчий комплекс.

  Проте, ми на собі одними з перших відчули наступ на профспілчанське майно, і як результат, вже вісім років тривають суди про передачу санаторію у власність Фонду Держмайна. Рішення суду на користь держави практично вже є, але ( чи не тому, що країна увійшла у вибори?), поки що все залишається так, як було. Ми працюємо. Але саме ця ситуація є причиною, що повністю зупинено всі дії на розбудову санаторію.

Єдиним коментарем до цього є очевидна ситуація, яку озвучують профспілки на всіх рівнях –профспілчанське майно неправомірно забирає держава. Вже чимало профспілчанських оздоровниць спіткала така доля. Було б зрозуміло, якби Фонд ефективніше розпоряджався цим майном. Натомість відомо і про передачу забраних у профспілок об’єктів непрофільним міністерствам та відомствам, і про повну зупинку та розруху інших санаторіїв, як от «Матері та дитини» в Моршині, санаторію «Немирів». Тому, є багато питань з цього приводу.

  • Як працював Черченський санаторій цього року?
  • У нас пролікувалися та пройшли реабілітацію майже 2 тис. хворих.

Сам профіль нашої роботи змінився. Адже система, коли через Фонд соціального страхування проводилося санаторно-курортне оздоровлення людей, відповідно закуповувалися путівки, уже  практично не діє. Фонд соціального страхування України цьогоріч закупив у нас 301 путівку: для хворих м’язево-скелетної реабілітації, нейрореабілітації та медико-психологічної реабілітації учасників АТО.

  • А як фінансово почуває себе заклад?
  • Ми не мали затримок з виплатами: ні з авансом, ні з зарплатою. Проплачені також рахунки за продукти, електрику. Проте, зауважу, що ми госпрозрахунковий заклад. Нам ніхто ніяких коштів на безперебійну роботу не дає.

Нині, коли медицина переживає період реформ, і бачимо різне несприйняття, опір змінам, то я абсолютний їх прихильник, бо, фактично, ми від початку працюємо за моделлю, яку пропонують нині згори всім. Як керівник – відповідаю за все, регулюю кількість працівників, які потрібні санаторієві в той чи інший період, також думаємо, як працювати ефективно.

Зараз, наприклад, ми відправили своїх працівників в Центр зайнятості. Повністю провели розрахунок, пропрацювавши лише 6,5 місяців. Причина єдина – при низькому напливі хворих на лікування в зимовий період, при запропонованих Урядом цінах на газ ( для закладу це біля 15 тис. грн. за тисячу кубометрів) та утримування навіть половини працівників для обслуговування пацієнтів, ми будемо у величезних збитках, з яких вилізти практично буде не можливо. Щоб змогти відновити нормальну роботу навесні, йдемо на такий непопулярний крок і працюємо на те, щоб популяризувати наш курорт та мати більше пацієнтів.

Не в образу комусь, скажу за свій прекрасний Рогатин, де я 24 роки пропрацював травматологом. Було у 80-х роках 75 тисяч населення і  в лікарні працювали 4 хірурги,  4 гінекологи тощо. А зараз в районі  45 тисяч населення, то маємо 12 хірургів, стільки ж гінекологів … Повсюдно: в медицині, освіті, держустановах… перенасичення кадрами. Мусимо міняти цю ситуацію. Нікуди від цього не дінемося.

У бюджетних закладах є борги за газ, електрику, то керівник каже: « Ну і що?». Нема зарплати в людей: «Ну і що?». Чекають, що держава дасть. У нас так - неможливо.

Нам при не сплаті вимкнуть і газ, і світло, і продуктів безоплатно не дадуть. Це спонукає працювати, думати, рахувати. Ми в іншій реальності.

Щодо зарплати наших працівників, то вона в санаторії вища, як в галузі охорони здоров’я, навіть лікарі без категорії отримують в нас за 5,1 тисячі грн. А кваліфікованим електрикам, сантехнікам, наприклад, ми готові платити і 10 тисяч. Брак людей цих спеціальностей дуже відчутний.

  • Чи відчули ви як діє на практиці нова система, коли медики співпрацюють з пацієнтом та Фондом соцстраху, і людина через Фонд може пролікуватися у санаторії?
  • Так, ця система працює.  Але Фонд виділяє кошти на реабілітацію лише застрахованим працівникам. Ми ж маємо пацієнтів більше пенсійного віку. Інше питання, що людина  в лікарні має вибір, де хоче пройти реабілітацію та лікування. Одне, що це, як бачимо, страшенна паперова тяганина, інше, що люди ще мало обізнані з можливостями нашого санаторію, хоча ми об’їздили всі райони, лікарні, щоб налагодити ці зв’язки. І не останньою чергою: при тих прекрасних лікувальних  характеристиках  черченської грязі та сірководневої води, санаторій – в селі, де мало розвинена відпочинкова інфраструктура. І я вище розповів, наскільки негативно вплинули події останніх років на нинішню базу санаторію. Вкрадено величезні шанси в громади та області.
  • Але якось італійці, німці, поляки … дізнаються про «Черче» і їдуть сюди?
  • Кажу про це трішки з іронією…Бо що для наших закордонних пацієнтів заплатити 20 євро чи трохи більше за умови, куди входить лікування, харчування, проживання. В них у хоспісі за ночівлю треба заплатити ці кошти. І без образ панянкам кажу, що їх манікюр часом дорожчий, як  лікування в нас. Але свідомо не піднімаємо ціни, бо розуміємо можливості наших потенційних пацієнтів.
  • Наскільки знаю, ви неодноразово визнавалися кращими платниками податків… Чи громада Черче, яка дуже залежна від цих платежів ( а не лиш профспілки),  якось старалася відстояти санаторій?
  • Так, ми є платником великих сум податків, адже працюємо прозоро, всі працівники офіційно оформлені.

Щодо інертної, вичікувальної позиції громади села під час тривалих судових тяжб профспілок та Фонду держмайна…, я трохи спантеличений. Йдеться не лише про податки. Близько 2 млн.грн. за сезон заробляють люди, які приймають в своїх пристосованих оселях приїжджих пацієнтів. Це легко нам прорахувати по кількості куплених в санаторії курсівок на лікування. Бо приживають та харчуються люди в приватному секторі. Отже, це суттєва допомога громаді, якої може враз не стати.

  • І, насамкінець, на що сподіваєтеся зараз?
  • Ми - оптимісти. Зберегли базу санаторію, утримуємо її в задовільному стані. І на період зупинки залишилося  працювати 11 людей для обслуговування санаторію. Складаємо плани на новий сезон.

Нещодавно я повернувся з Києва, де обговорювали перспективи закладу. Від держави - наразі тиша.  Але, факт є фактом : одного дня може прийти представник  Фонду держмайна і сказати: « Це вже не ваше». І цей стан, коли все «зависло», на жаль, руйнує наші потенційні плани та можливості.

Марта Павлишин